ЄС шукає гроші для України, НАТО залишиться у Конституції, Фіцо програв у суді: новини дня

Представники української делегації знову вирушили до США на переговори щодо "мирного плану".

У Брюсселі – старт дводенного саміту Європейської ради, на якому шукають рішення для фінансування України на наступні два роки. ЗМІ повідомляють про обережний оптимізм. 

Російські прикордонники порушили кордон з Естонією.

Все важливе і цікаве за четвер, 18 грудня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Черговий раунд переговорів у США

Очікується, що цими вихідними в Сполучених Штатах відбудеться черговий раунд переговорів щодо "мирного плану".

Як повідомляло Politico, представник очільника Кремля Кіріл Дмітрієв відвідає Маямі 20-21 грудня для проведення переговорів з представником американського президента Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером.

Речник Кремля Дмитрій Пєсков підтвердив, що Росія готує контакти з американською стороною, аби отримати інформацію щодо роботи між США, Україною та Європейським Союзом щодо врегулювання російсько-української війни.

Axios з посиланням на джерела повідомляє, що українська делегація на чолі з секретарем Ради національної безпеки і оборони Рустемом Умєровим також прибуде до Маямі наприкінці цього тижня для переговорів з Віткоффом і Кушнером.

Співрозмовники наголосили: наразі не планується тристороння зустріч між представниками США, України та Росії.

Згодом посол України у США Ольга Стефанішина підтвердила, що Умєров та начальник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Гнатов вирушили у Флориду для переговорів.

Глава дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас вважає, що переговори щодо гарантій безпеки для України "йдуть у правильному напрямку".

Президент Володимир Зеленський назвав три складні питання у переговорах щодо потенційної мирної угоди у російсько-українській війні: Донбас, "репараційна позика", а також – окупована Запорізька АЕС.

Зеленський наголошує на необхідності схвалення Євросоюзом "репараційної позики" Україні, щоб змусити правителя Росії піти на діалог: "Якщо в України немає таких грошей, вона у більш слабкій позиції, у Путіна зростає спокуса захопити нас".

Ці заяви український президент зробив на шляху до Брюсселя, де 18 грудня почався саміт ЄС.

"Не вийдемо без рішення"

Головна подія четверга – початок дводенного саміту Європейської ради. 

Ще вранці кореспондентка "Європейської правди" ознайомилася з проєктом висновків Європейської ради 18-19 грудня, в якому йдеться про попередню згоду щодо використання російських заморожених активів для надання Україні "репараційної позики" у 2026-27 роках.

Але центральною інтригою саміту є питання фінансування України на 2026-2027 роки. 

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що саміт ЄС має обрати один з двох варіантів фінансування України: один – це фінансування через бюджет ЄС, бюджетні запозичення; і друга можливість – це "репараційна позика" на основі використання російських заморожених активів.

Напередодні саміту бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер заявив, що ще не бачив тексту рішення щодо "репараційної позики" Україні, з яким Бельгія могла б погодитися. Нагадаємо, саме у Бельгії заморожена левова частка активів російського Центробанку. 

До речі, видання Belga зазначає, що імпорт російського скрапленого природного газу до Бельгії зріс після європейських санкцій.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Емманюель Макрон перед самітом висловилися на підтримку рішення щодо "репараційної позики". 

Президент Європейської ради Антоніу Кошта запевнив, що лідери ЄС на саміті в Брюсселі погодять рішення щодо фінансування для України на найближчі два роки.

"Не покинемо цю раду без остаточного рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 і 2027 роки", – наголосив глава Євроради.

"Кілька країн проти"

Близько 12:00 за Києвом президент України Володимир Зеленський виступив на засіданні Європейської ради.

На пресконференції після відвідання засідання Європейської ради Зеленський повідомив, що у дискусіях всередині ЄС є кілька країн, які виступають проти репараційного кредиту для України.

На засіданні Євроради Зеленський розкритикував те, що окремі лідери ЄС виводять з ізоляції господаря Кремля і намагаються виправдати його дії.

"Навіть найкращі промови й відео Віктора не зможуть переконати цю дитину, що Путін не винен. Ніхто ніколи не зможе пояснити європейським виборцям, чому Європа має повернути Путіну 200 мільярдів євро після всього, що він зруйнував, і після всіх важких рішень, які Європа мусила ухвалити через його війну", – заявив український президент.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан очікувано висловився проти: "Віддати гроші означає війну".

Лідер Європейської народної партії (ЄНП) Манфред Вебер розкритикував угорського прем'єра Віктора Орбана за його проросійську позицію.

"Він абсолютно не конструктивний. Нам не потрібен тут, в Європейському Союзі, ще один пресофіцер Путіна", – заявив Вебер.

До речі, у Сербії міністр інформації Борис Братіна сказав, що українці "заплатили за злочини територією".

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий відповів, що міністру інформації Сербії "ми пропонуємо використовувати територію своєї країни для своїх нерозумних словесних вправ".

"Як говорить українське прислів'я, у закритий рот муха не влізе", – прокоментував Тихий.

Позитивний сигнал від Бельгії

Також український президент на полях засідання Європейської ради у Брюсселі 18 грудня зустрівся з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером і отримав від нього позитивний сигнал щодо майбутнього фінансування України.

За даними Politico, Єврокомісія під час саміту лідерів ЄС веде переговори з Бельгією щодо росактивів.

У Німеччині кажуть, що дискусії про "репараційну позику" рухаються в правильному напрямку. Агентство DPA повідомляє, що німецький канцлер Фрідріх Мерц готовий піти на поступку Бельгії, щоб ухвалити рішення щодо росактивів.

Двоє високопосадовців Євросоюзу повідомили Politico, що тепер вони дещо оптимістичніше налаштовані щодо того, що контури угоди можуть бути опрацьовані в четвер увечері або принаймні в перші години п'ятниці.

Глава Європейського центробанку Крістін Лагард впевнена в рішенні щодо "репараційної позики" Україні.

Президент України Володимир Зеленський наполягає, що для Європи вигідніше допомогти Україні фінансово, бо інакше ризик поширення війни на ЄС різко зростає.

"Якщо не підтримувати Україну, залишити її наодинці..., то Україна може не витримати, і тоді Європа платитиме не грошима, а кров'ю" – наголосив президент.

А ще Зеленський пояснив, що у разі закінчення війни заморожені на Заході кошти РФ будуть використані на відбудову України.

Крім того, польський прем'єр-міністр Дональд Туск у четвер сказав, що падіння України в результаті відсутності підтримки з боку Європи означало б пряму загрозу для незалежності Польщі.

Сьогодні ввечері Зеленський прибув до Польщі.

НАТО залишиться у Конституції

Президент України Володимир Зеленський свідомий щодо американської блокади шляху України до НАТО, але не вважає за необхідне змінювати конституційний курс на вступ до Альянсу.

"Нехай український народ вирішує, що робити з нашою Конституцією, а не хтось вирішує. Точно не (є припустимим внесення таких змін) через заклики Російської Федерації або ще когось. Це наша Конституція і наш курс", – заявив Зеленський, висловивши впевненість, що членство в Альянсі лишається найкращим можливим варіантом гарантій безпеки України.

Щодо розширення ЄС

До речі, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який вже вчора був у Брюсселі – на саміті ЄС-Західні Балкани – поскаржився на пошкодження їхнього урядового літака в аеропорту бельгійської столиці і тепер він "не придатний до польотів".

Крім того, він розкритикував політику розширення Євросоюзу, заявивши про "подвійні стандарти" щодо України та Сербії. Фіцо звинуватив Брюссель у тому, що Сербії висувають нові й нові умови, щоб затягнути її вступ, попри високу готовність країни. При цьому він різко висловився щодо євроінтеграції України.

Головні теми саміту, який сьогодні стартував, – оборона ЄС, Україна (її фінансування на наступні два роки), геополітична ситуація і розширення Євросоюзу, питання довгострокового бюджету.

"Президент" Грузії поскаржився на несправедливе ставлення з боку ЄС.

Загрози з РФ і оборона Європи

Російські прикордонники порушили кордон з Естонією, МЗС викликало представника РФ.

У Литві військовим надали додаткові повноваження на випадок екстремальної ситуації.

У Німеччині запускають новий національний центр із захисту від дронів, а Швеція передасть Польщі свій підводний човен.

Чехія продовжить охороняти повітряний простір Словаччини у 2026 році.

Щодо санкцій проти РФ і МКС

Британія розширила санкції проти РФ – у списку нафтові компанії, а ЄС вдарив санкціями по понад 40 суднах "тіньового флоту" Росії.

США запровадили санкції проти двох суддів Міжнародного кримінального суду. Міжнародний кримінальний суд розкритикував нові санкції США.

Різне щодо України і українців

Німецький уряд надасть Україні додаткові 70 млн євро зимової підтримки.

Вільнюс продовжив на рік безоплатний проїзд для українців у міському транспорті.

У Швейцарії чоловіка, який воював на боці України, засудили за "найманство".

Через російський удар по Одещині закриті два КПП на кордоні з Молдовою.

Фіцо програв у суді

Конституційний суд Словаччини у четвер заблокував запропоновані прем'єр-міністром країни Робертом Фіцо закони, що посилюють правила щодо неурядових організацій та послаблюють захист викривачів.

А Суд ЄС визнав, що Конституційний трибунал Польщі порушив основоположні принципи європейського права і не може вважатися незалежним та неупередженим через порушення в процесі призначення суддів.

Решта новин

У Брюсселі наростають протести невдоволених фермерів.

У Вільнюсі відбувся 10-тисячний протест проти зміни закону про суспільного мовника.

У Придністровʼї знову оголосили надзвичайний стан через брак газу.

У Німеччині водія, який скоїв смертельний наїзд у Мангеймі, ув'язнили довічно.

На Президентській алеї слави в Білому домі Байдена назвали "найгіршим" лідером.