"Прослушка" розмов Лаврова, Україні дають 4 млрд за реформи, Рада ЄС у Києві: новини дня

ЄС виділяє Україні 80 млн євро, отримані з прибутків від заморожених росактивів, а також надає можливість отримати ще до 4 млрд євро у разі ухвалення Верховною Радою низки євроінтеграційних законів. 

Зеленський очікує тиску Трампа на Україну, а також анонсував розмову з США щодо припинення вогню з РФ на великодні свята.

Кремль пригрозив країнам ЄС наслідками за нібито надання неба українським дронам, а Литва закликала Україну інформувати країни Балтії про "заблукалі" дрони.

Глава Пентагону каже, що найближчі дні мають стати "вирішальними" у війні проти Ірану, а Трамп зірвався на Францію та Британію. 

Все важливе і цікаве за вівторок, 31 березня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Україні дають 4 млрд за реформи

Єврокомісія передала у ВР список з 11 законів, що дозволять Україні отримати фінансування.

"Ці реформи сприяють просуванню України на шляху до членства і є частиною Ukraine Plan. Їхнє ефективне та оперативне ухвалення дозволить залучити для України фінансування до 4 млрд євро", – наголошує єврокомісарка Марта Кос. 

Заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиловець повідомив, що Верховна Рада розгляне "критичні" для фінансування України за Ukraine Facility проєкти 7-8 квітня.

Також стало відомо, що ЄС виділяє Україні 80 млн євро, отримані з прибутків від заморожених росактивів.

Щодо тиску Трампа на Україну

Президент Володимир Зеленський заявив, що його американський візаві Дональд Трамп та його команда задля припинення війни може тиснути на Україну щодо територіальних поступок та вимагати виведення українських військ із власних територій.

У інтерв’ю Axios він висловив стурбованість тим, що після закінчення війни з Іраном адміністрація Трампа відновить тиск на Україну, щоб та погодилася на територіальні поступки з метою припинення війни.

"Мене турбує те, що ніхто насправді не оцінює небезпеку такого рішення для нашої безпеки", – сказав Зеленський.

Він також анонсував розмову з США щодо припинення вогню з РФ на великодні свята.

Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас наголосила на важливості участі Європи у "мирних переговорах", що покликані закінчити російсько-українську війну.

Тим часом США зняли санкції з трьох суден РФ, одне з них перевозило викрадене зерно з України.

Річниця звільнення Бучі

31 березня – четверта річниця звільнення Бучі від російських окупантів.

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе у день пам’яті жертв російської агресії у Бучі та Ірпені наголосив на потребі притягнення до відповідальності винних в агресії.

"Рада Європи продовжує домагатися притягнення винних до відповідальності та відновлення справедливості", – написав у соцмережі Х Берсе.

У цей день велика міністерська делегація Європейського Союзу на чолі з керівницею зовнішньополітичної служби ЄС Каєю Каллас відвідала Бучу, щоб віддати шану жертвам російських розстрілів чотири роки тому.

У складі делегації – міністри закордонних справ Німеччини, Польщі, Латвії, Литви, Італії та Естонії.

Кая Каллас висловила підтримку Україні по прибуттю до Києва.

"Кожен візит є наочним нагадуванням про мужність та стійкість України. Європа стоїть на вашому боці. Ми й надалі надаватимемо військову, фінансову, енергетичну та гуманітарну підтримку",  – зазначила Каллас у соцмережі Х.

Міністри ЄС в Бучі підкреслили необхідність повної відповідальності РФ за воєнні злочини.

Президент України Володимир Зеленський вручив головній дипломатці Європейського Союзу Каї Каллас державну нагороду – орден княгині Ольги.

До української столиці на день пам’яті жертв у Бучі також прибули спікери парламентів низки країн Європи.

Зокрема, голова Народних зборів Болгарії Рая Назарян, голова Рійгікогу Естонії Лаурі Хуссар, спікерка Альтингу Ісландії Торунн Свейнб'ярнардоттір, спікерка Сейму Латвії Дайга Мієріня, спікер Сейму Литви Юозас Олекас, маршалок Сенату Польщі Малгожата Кідава-Блонська, спікер парламенту Румунії Мірча Абрудян, спікер Едускунти Фінляндії Юссі Халла-Ахо.

Рада ЄС у Києві

Сьогодні, за спільного головування міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та високої представниці Європейського Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, виїзне відбулося засідання Ради ЄС із закордонних справ – формат, вперше проведений в Києві у жовтні 2023 року.

Дрони у Європі

Ввечері 30 березня Служба повітряних операцій Національної армії Молдови виявила дрон типу "Шахед", який порушив повітряний простір країни. Міністерство закордонних справ країни рішуче засудило недозволений проліт безпілотного літального апарата типу "Шахед". Там наголосили на необхідності суворого дотримання міжнародного права.

У ніч проти 31 березня естонські збройні сили оголошували повітряну тривогу в кількох районах: кілька невідомих безпілотників рухалися до повітряного простору країни.

В Естонії повідомили, що у повітряному просторі країни перебувало до 10 дронів і що знайшли уламки невідомого дрона.

Латвія вчора ввечері також фіксувала невідомий дрон біля кордону з Росією, але він не вторгся в повітряний простір країни.

Керівник відділу стратегічних комунікацій генштабу Сил оборони Естонії полковник Уку Арольд розповів на пресконференції, що це була четверта ніч масованої атаки українських дронів на військову інфраструктуру та інфраструктуру, що підтримує війну, в північно-західній частині Росії.

Фінляндія вночі піднімала винищувачі через українські удари по портах РФ. Сьогодні вранці на півдні країни на льоду озера виявили безпілотник. До речі, у Фінляндії з наступного року запрацює система оповіщень про повітряні загрози за зразком України.

Видання Yle пише, що українські дрони ймовірно "заблукали" у Фінляндію та країни Балтії через дію РЕБ.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що, за даними розвідки, Росія навмисно спрямовує українські дрони в країни Балтії.

Речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що Москва вживе заходів, якщо країни Євросоюзу надають свій повітряний простір для атак українських безпілотників на Росію.

Латвія висловила Росії протест через дезінформацію довкола українських БпЛА.

"Латвія відкидає як цілковито безпідставні неправдиві твердження, поширювані Росією, нібито Латвія дозволила використовувати свою територію для атак БпЛА проти Росії, та вимагає негайно відкликати цю кричуще неправдиву інформацію", – йдеться у заяві. 

31 березня Оперативний командувач Збройних сил Польщі заявив, що у мережі поширюється фейк про нібито використання польського повітряного простору для проведення Україною операцій проти РФ.

Раніше в Естонії назвали дезінформацією вкиди в російському інфопросторі про причини появи українських БпЛА над країнами Балтії.

Заступник міністра національної оборони Литви Томас Годляускас заявив, що Україна має інформувати країни Балтії про "заблукалі" дрони.

"Вирішальні" дні проти Ірану

Агентство Bloomberg повідомило, що війна проти Ірану змусила армію США використати сотні дорогих далекобійних ракет Tomahawk та тисячу крилатих ракет "повітря-земля" JASSM.

Газета The Wall Street Journal дізналася, що президент США Дональд Трамп повідомив своїм помічникам про готовність припинити військову кампанію США проти Ірану, навіть якщо Ормузька протока залишиться здебільшого закритою.

Останніми днями Трамп і його помічники дійшли висновку, що операція з розблокування ключової для транспортування нафти і газу Ормузької протоки затягне конфлікт на термін, що перевищує заплановані чотири-шість тижнів. 

Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що найближчі дні мають стати "вирішальними" у війні проти Ірану.

Тож, як пише The Wall Street Journal, Трамп вирішив, що США повинні досягти своїх головних цілей – паралізувати іранський флот та знищити запаси ракет – і припинити поточні військові дії, одночасно чинячи дипломатичний тиск на Тегеран з метою відновлення вільного торговельного руху. 

Якщо цього не вдасться зробити, Вашингтон буде тиснути на союзників у Європі та Перській затоці, щоб вони взяли на себе ініціативу з відкриття протоки, заявили посадовці адміністрації.

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що після завершення війни з Іраном США, можливо, доведеться переглянути свої відносини з НАТО.

Трамп і союзники

Президент США Дональд Трамп накинувся на Францію і сказав Британії піти й "забрати нафту" з Близького Сходу.

В одному дописі він висловив обурення діями Парижа, заявивши, що Франція заблокувала проліт через свій повітряний простір літакам з військовим вантажем для Ізраїлю.

"Франція проявила себе дуже некорисною стосовно "іранського ката", якого, на щастя, вдалося усунути! США це запам’ятають", – написав він у Truth Social.

У Франції здивувалися заявою Трампа про недопуск американських літаків і заперечують закриття повітряного простору для літаків США. До речі, Італія, як повідомила Corriere della ​Sera, відмовила США у використанні своєї бази на Сицилії.

Інший жорсткий випад Трамп спрямував у бік Лондона, коментуючи проблеми з постачанням авіаційного пального через заблоковану Ормузьку протоку.

"Наберіться трохи запізнілої сміливості, вирушайте до протоки і просто заберіть його (авіаційне паливо). Вам доведеться почати вчитися боротися самостійно, США більше не будуть там, щоб допомогти вам, так само, як ви не були там для нас. Іран, по суті, знищений. Найважче вже зроблено. Ідіть і заберіть свою нафту!", – написав Трамп.

Британія відправляє додаткових військових та системи ППО на Близький Схід.

Видання Rzeczpospolita повідомило, що Сполучені Штати попросили Польщу перекинути на Близький Схід батарею Patriot.

Після публікації цієї статті міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш написав у соцмережі Х, що польські батареї Patriot та їхня зброя використовуються для захисту польського неба та східного флангу НАТО.

Глава канцелярії президента Польщі Збігнев Богуцький заявив, що не має жодної інформації про це. 

Тим часом Франція і Румунія перебирають на себе місію повітряної поліції НАТО в країнах Балтії. Португалія перебрала в Італії охорону повітряного простору над Естонією.

Наслідки війни в Ірані

Європейський комісар з питань енергетики Ден Йоргенсен порадив урядам країн ЄС підготуватися до "тривалих перебоїв" роботи енергетичних ринків внаслідок війни з Іраном.

Литва вдвічі знизить ціни на залізничні перевезення на тлі зростання цін на пальне, а латвійська airBaltic просить державну позику, щоб впоратись з вищими цінами на пальне.

Уряд Словаччини ввів обмеження на дизельне паливо та бензин на 30 днів з 18 березня, оскільки ціни на нафту почали різко зростати через війну в Ірані.

Для того, щоб не допустити масової купівлі пального водіями з сусідніх країн ЄС за нижчими цінами в Словаччині, країна також підвищила ціни для автомобілів з іноземними номерами, стверджуючи, що постачання наразі можуть здійснюватися лише завдяки державним резервам.

Європейська комісія вважає встановлення вищих цін на пальне для іноземців у Словаччині дискримінаційним заходом і продовжує вимагати скасування цієї практики.

Прем'єр Чехії також просить Словаччину покінчити з режимом подвійних цін на пальне.

"Прослушка" розмови з Лавровим

У ЗМІ злили аудіозаписи розмови очільника МЗС Росії Сергєя Лаврова та його угорського колеги Петера Сійярто, які проливають світло на їхні контакти на тлі скандалу про можливу передачу Будапештом Москві деталей закритих обговорень у ЄС.

Злили розмову, у якій Лавров нагадав угорському колезі, що російський олігарх Алішер Усманов хотів, щоб його сестру, Гульбахор Ісмаїлову, виключили зі списків санкцій ЄС, і Сійярто пообіцяв допомогти. 

Наприкінці розмови та перед тим як покласти слухавку, Петер Сійярто розповідав про нову штаб-квартиру "Газпрому", яку він відвідав у Росії, а також додав: "Я завжди до ваших послуг".

Глава МЗС Угорщини каже, що не бачить нічого лихого у своїй роботі на Лаврова.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна розкритикував нові докази того, що його угорський колега Петер Сійярто координував дії з главою МЗС Росії Сергєєм Лавровим.

"Це підриває нашу безпеку, єдність ЄС та заходи, які ми вживаємо, щоб притягнути Росію до відповідальності за її агресію", – сказав глава МЗС Естонії.

Президент Чехії Петр Павел хоче переглянути відносини з Угорщиною.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив з незвично різкими коментарями після оприлюднення розмови Сійярто: "Міністр закордонних справ європейської країни – члена Європейського Союзу – звітує перед міністром закордонних справ Росії про виконання завдання і просить набратися терпіння, бо знає, що у нього є ще кілька завдань, які потрібно виконати? Навряд чи можна уявити щось більш огидне".

Він додав, що Угорщина "є і буде" країною ЄС, на відміну від свого теперішнього керівництва, яке "давно вийшло звідти". 

Прем'єр-міністр Ірландії Міхол Мартін вважає, що це "дуже зловісний розвиток подій". 

"Шанобливий тон розмови викликав тривогу, і це дійсно дуже серйозна ситуація, коли в Європейському Союзі спостерігається такий тип поведінки, і це дуже показово для відносин між угорським урядом і російським урядом. ... Це неприйнятно", – заявив прем'єр Ірландії.

Решта новин

В Офісі президента розкрили деталі безпекової угоди України з Болгарією, а Андрій Сибіга каже, що отримав запевнення від держсекретаря США Марко Рубіо що наразі не йде мова про перенаправлення американської зброї для України в інший регіон.

Американський штат Флорида перейменує аеропорт на честь Трампа.

У Празі затримали іноземця, підозрюваного в нападі на Російський дім, а у Німеччині розкрили деталі про ймовірного убивцю колишнього заступника голови Адміністрації президента України Андрія Портнова.

Населення Італії припинило скорочуватися вперше за 12 років.