Удар від США: які наслідки матиме позбавлення РФ статусу країни з ринковою економікою

Четвер, 26 серпня 2021, 14:00 — , "Ілляшев та Партнери"
Фото: AFP/East News

США зробили вкрай важливий крок до позбавлення Росії статусу країни з ринковою економікою.

Наразі дослідження фактів щодо неринкового статусу РФ здійснюється в рамках антидемпінгового розслідування щодо імпорту карбамідно-аміачної суміші (КАС) в США.

Відповідно, якщо ринковий статус Росії не підтвердиться, то США застосують високий рівень антидемпінгового мита на імпорт КАС і поставлять під сумнів імпорт інших товарів хімічної промисловості.

Проте цей крок може мати набагато більше значення.

Зокрема, таке рішення може стати прецедентом для інших країн. І звичайно, цей досвід має взяти на озброєння й Україна.

Сумніви у ринковості РФ

30 червня Міністерство торгівлі США отримало скаргу від американських виробників, які стверджують, що КАС з Росії імпортується за демпінговими цінами, що завдає істотної шкоди промисловості Сполучених Штатів. 

За результатом розгляду скарги Мінторг США розпочав антидемпінгове розслідування та дослідження на предмет відповідності економіки Росії ринковому статусу.

Відповідно до законодавства США,

у країнах з неринковою економікою уповноважений орган не використовує ринкові принципи ціноутворення, а вартість товару є несправедливою.

Критеріями ринкової економіки, якими має керуватися Мінторг США при визначенні наявності статусу країни з ринковою економікою,  відповідно до розділу 771(18)(B) Закону про тарифи 1930 року є:

- ступінь конвертованості валюти іноземної країни у валюту інших країн;

- ступінь, в якому ставки заробітної плати визначаються шляхом вільних переговорів між працівниками та менеджментом;

- ступінь, в якому в країні легалізовані інвестиції з-за кордону;

- ступінь державної власності або контролю над виробництвом;

- ступінь державного контролю за розподілом ресурсів і за рішеннями підприємств про ціни на продукцію та обсяги випуску;

- інші фактори, які уповноважений орган вважатиме необхідними.

Якщо економіка країни не відповідатиме згаданим критеріям, то Мінторг США може класифікувати Росію як неринкову економіку і розрахує максимально високий рівень антидемпінгового мита на основі інформації з третьої, так званої "сурогатної" країни. 

Американські виробники вважають, що "сурогатною" країною для розрахунку демпінгової маржі має бути Польща з огляду на схожий рівень економічного розвитку з Росією. Окрім цього, за їхніми даними, демпінгова маржа для Росії за методологією для країн з ринковою економікою складає 169,96% та 391,65%, а з неринковою економікою – 245,98% і 433,37% для цілей ініціювання розслідування.

Така висока демпінгова маржа пояснюється відсутністю доступу до справедливих цін на російський товар та енергоресурси, що призвело до конструювання собівартості та ціноутворення з боку скаржників.

Враховуючи те, що Мінторг визнав докази, надані американською промисловістю, достатніми для порушення процесу, російським виробникам необхідно буде надати вичерпну інформацію, щоби спростувати наявність демпінгового імпорту.

В іншому разі визнання Росії країною з неринковою економікою у рамках розслідування призведе до обмеження доступу до американського ринку російської КАС на п’ятирічний період з правом продовження заходів кожні п’ять років. 

Це рішення саме по собі може створити ефект доміно.

Дії Вашингтона можуть сприяти зростанню надходження російського товару на треті ринки і нові антидемпінгові процеси в інших країнах. Щоправда, на ціни на українському ринку це не вплине, через заборону ввезення цієї продукції російського виробництва.

Втім, можливе позбавлення РФ статусу країни з ринковою економікою матиме вплив не лише на ринок КАС.

Це рішення може стати прецедентом як для інших галузей, так і для інших країн, зокрема для України.

Приклад для ЄС та України

Практику поділу країн на ринкову та неринкову економіки для цілей антидемпінгових розслідувань використовують не лише в США.

Зокрема, Туреччина, Мексика, Індія ще не так давно для цілей нараховування антидемпінгового мита на завищеному рівні визначали Україну країною з неринковою економікою.

Крім цього, до 2018 року в регламенті ЄС містився список держав, що не мають статусу країни з ринковою економікою.

Щоправда, після наполегливих вимог Китаю та реформи інструментів торгового захисту Європейська комісія урівняла всі країни і перестала розділяти на країни з ринковою або неринковою економікою.

Разом з цим ніщо не заважає Брюсселю здійснювати коригування у випадку "непоказової" собівартості товару іноземного виробника та нараховувати завищене мито завдяки таким методикам.

Україна останніми роками також використовує таку методику – переважно до імпорту товарів з Китаю, Росії, Білорусі та Молдови.

У зв’язку з цим за останні десять років суттєво зросла середня ставка антидемпінгового мита в Україні.

Американський прецедент може стати поштовхом для України активніше використовувати цю методику.

Втім, не варто забувати, що російські виробники добрив максимально використовують переваги, що надають угоди СОТ. Зокрема, це можна простежити за порушеними справами в Органі урегулювання суперечок – DS 494: "РФ проти ЄС щодо методології коригування витрат та деякі антидемпінгові заходи щодо імпорту з Росії" та DS 493: "Росія проти України щодо антидемпінгових заходів стосовно аміачної селітри". 

Якщо у першій справі ще очікується розгляд в Апеляційному органі СОТ, то у другій вже прийнято рішення на користь Росії, а Україна була змушена скасувати дію антидемпінгових мит.

Щоб уникнути таких поразок, Україні варто детальніше прописати у своєму законодавстві поділ країн на ринкові та неринкові економіки.

Наразі у Верховній раді перебуває на розгляді новий законопроєкт щодо захисту національних товаровиробників від демпінгового імпорту, однак цих положень він не містить.

Саме тому нам залишається сподіватись, що до законопроєкту ще будуть внесені зміни, які дадуть можливість розраховувати високий рівень мита і забезпечать вищий рівень торговельного захисту без порушення міжнародного торгового права.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua